Тиша Великої П’ятниці: у нашому монастирі звершили чин винесення Плащаниці

Велика П’ятниця — це день, коли замовкає світська суєта і починається таїнство Божественної Любові. Це час найглибшої скорботи, коли ми стаємо свідками Хресної Жертви Спасителя. Сьогодні у нашому монастирі віряни зібралися, щоб віддати останню шану розіп’ятому Господу.

Центральною подією дня став чин винесення Святої Плащаниці, який очолив намісник обителі ігумен Феодосій.

Коли під склепінням храму залунав зворушливий тропар «Благообразний Йосиф…», серце кожного присутнього завмерло. У молитовній тиші, на руках священнослужителів, Плащаниця — образ Тіла Христового, знятого з Хреста — була урочисто винесена з вівтаря на середину храму. Цей момент переніс нас на два тисячоліття назад, до підніжжя Голгофи, де Йосиф Аримафейський та Никодим з побожністю готували Спасителя до погребіння.

Звертаючись до присутніх, ігумен Феодосій наголосив, що Велика П’ятниця — це не просто спомин про історичну подію, а час іспиту власного сумління:

«Сьогодні ми стоїмо біля Гробу не як сторонні глядачі, а як ті, за кого була пролита ця Кров. Плащаниця перед нами — це дзеркало Божої любові, яка не злякалася смерті. Ми прикладаємося до неї, просячи у Господа сил померти для гріха і воскреснути для справжнього життя у Христі».

Після завершення чину храм занурився у молитовне споглядання. Люди один за одним, з трепетом і смиренням, підходили до Святині, приносячи Богу свої болі, надії та тиху подяку. Квіти, якими прикрашений Гріб Господній, нагадують нам: навіть посеред темряви вже пробиваються паростки майбутнього Воскресіння.

Плащаниця перебуватиме в центрі храму до суботнього вечора, даруючи кожному можливість побути наодинці з Богом у ці вирішальні години перед Великоднем.