Сьогодні, у другу неділю після П’ятидесятниці, коли Церква молитовно вшановує пам’ять усіх святих землі української, у Свято-Троїцькому соборі було звершено святкову Божественну літургію. Богослужіння очолив настоятель собору та намісник Свято-Іонівського чоловічого монастиря. За літургією підносилися особливі молитви за мир в Україні, за наших мужніх захисників, за зцілення недужих, а також за кожного православного християнина, який зараз перебуває у скруті й потребує духовної підтримки та допомоги. Безліч вірян цього святкового дня приступили до таїнства Святого Причастя. Спільна молитва об’єднала парафіян, а сама атмосфера в соборі була сповнена особливим миром, любов’ю, злагодою та духовною радістю.  День усіх святих землі української — це особливе церковне свято, яке прославляє весь сонм праведників, подвижників та мучеників, які зросли на нашій рідній землі від початку християнства і до сьогодні. Цей день є перехідним і завжди відзначається у другу неділю після П’ятидесятниці. У це свято Церква не згадує когось одного, а об’єднує тисячі святих, які жили, молилися та здійснювали свої духовні подвиги в межах українських земель. Серед них ми вшановуємо просвітителів та рівноапостольних, таких як святий апостол Андрій Первозванний, свята княгиня Ольга та святий князь Володимир Великий. Разом із ними ми прославляємо засновників чернецтва та преподобних, зокрема Антонія і Феодосій Печерських, усіх преподобних отців Києво-Печерських, Почаївських та Іонинських, серед яких і преподобний Іона Київський — засновник Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Також цього дня згадуються святителі та пастирі, видатні митрополіти й єпископи, благовірні князі та воїни, які захищали свій народ, а також мученики та новомученики, які віддали життя за віру під час гонінь. Окрім відомих угодників, Церква молитовно згадує мільйони таємних праведників, чиї імена записані лише у Бога. Ми вшановуємо святих рідної землі як вияв подяки за їхній небесний молитовний щит та заступництво перед Господом за Україну, особливо у важкі часи випробувань. Їхнє життя є для нас близьким і зрозумілим прикладом для наслідування, адже вони ходили тими ж дорогами, стикалися з такими ж труднощами, але змогли зберегти віру та любов. Це свято допомагає нам усвідомити власне глибоке духовне коріння, нагадує, якого ми роду, та дарує сучасним християнам міцність, розраду і надію для подолання сьогоднішніх скорбот.