Пам’ять, омита сльозами: на Свіштовському кладовищі вшанували полеглих Героїв

Сьогодні, у поминальну суботу, Свіштовське кладовище стало місцем особливої духовної єдності, невимовного жалю та водночас глибокої вдячності. Архімандрит Феодосій, намісник Свято-Іонівського ставропігійного чоловічого монастиря, очолив заупокійну панахиду на Меморіальному секторі почесних поховань захисників і захисниць нашої держави.

Алея Слави була вкрита живими квітами, а тиша над могилами воїнів час від часу переривалася молитовними піснеспівами та тихими зітханнями. На заупокійній службі лунала особлива, гаряча молитва за тих, хто віддав найдорожче — своє життя — заради свободи та миру на рідній землі. Отець-намісник та присутні молилися за кожного солдата, кожного сина, доньку, чоловіка чи батька, чий земний шлях обірвала ця жахлива, страхітлива війна.

Сльози матерів і батьків, які прийшли до могил своїх дітей, стали невимовним і вічним даром любові тим, хто залишив цей земний світ. Цей батьківський біль неможливо виміряти жодними словами, але саме спільна соборна молитва давала розраду зраненим серцям.

Після завершення панахиди отець Феодосій звернувся з особливою, глибокою та щиросердечною проповіддю до згорьованих матерів. У своєму слові він наголосив, що ми зобов’язані жити й триматися попри все, щоб зберегти цю пам’ять та передати її наступним поколінням.

«Це наші з вами діти, це наші з вами герої, — звернувся до присутніх отець-намісник. — Ми повинні бути мужніми, сильними, триматися і продовжувати життя заради їхнього великого подвигу, який вони здійснили за нашу з вами землю і за кожного із нас. Це святі люди. Вони освятили нашу землю своєю кров’ю. І наш обов’язок — завжди бути сильними, пам’ятати їх, передавати цю пам’ять із покоління в покоління та повсякчас підносити заупокійну молитву. А Господь обов’язково дарує їм Царство Небесне, простить усі гріхи й дарує їм вічне блаженство».