10 грудня

Мчч. Мини, Єрмогена та Євграфа Олександрійських (бл. 313). Свт. Іо-
асафа (Горленка), єп. Білгородського (1754). Мч. Гемела Паф-
лагонського (бл. 361). Прп. Фоми, ігум. (Х). Св. блгвв. Іоана (1503) та
батьків його, Стефана (1446) і прп. Ангеліни, правителів Сербських.

Святі мученики Мина, Єрмоген і Євграф постраждали за віру в Христа за часів імператора Максиміна (305-313).

Святий Мина був посланий імператором з Афін в Олександрію для придушення смут, що виникли між християнами і язичниками. Володіючи даром красномовства, Мина відкрито став проповідувати християнську віру і навернув до Христа багатьох язичників. Дізнавшись про це, Максимін направив до Олександрії єпарха Єрмогена для суду над святим, а також наказав очистити місто від християн. Єрмоген, хоча і був язичником, але вирізнявся благочестям. Вражений довготерпінням святого Мини під час катувань і його чудесним зціленням після страшних тортур, він сам увірував в Істинного Бога. Тоді Максимін сам прибув до Олександрії. Але ні вражаюча стійкість під час катувань, яких зазнали святі Мина і Єрмоген, ні чудеса, явлені Богом у ті дні в місті, не пом’якшили імператора, але ще більше озлобили його. Імператор власноруч порубав святого Євграфа, секретаря святого Мини, а святим мученикам Мині та Єрмогену наказав відрубати голови.

Мощі святих мучеників, кинуті в залізному ящику в море, були згодом знайдені (17 лютого) і перенесені до Константинополя. Імператор Юстиніан побудував храм в ім’я святого мученика Мини Олександрійського. Святий Іосиф Піснописець (пам’ять 4 квітня) склав канон на честь святих мучеників.