Сьогодні, у 33-тю неділю після П’ятидесятниці, стіни нашого монастиря наповнилися особливим молитовним духом, у якому переплелися віра в Бога та безмежна любов до рідної землі. Божественну літургію очолив намісник монастиря ігумен Феодосій.

Цього дня кожне слово молитви було присвячене нашому спільному болю та спільній надії. Перед престолом Господнім ми всією громадою благали про мир для України та Божий захист для наших мужніх воїнів-захисників. Ми молилися за кожного Героя, який у цю хвилину стоїть на варті нашої свободи, за їхню міцність, здоров’я та якнайшвидше повернення до рідних домівок.

Храм був наповнений парафіянами, і надзвичайно відрадно бачити таку велику кількість причасників. У ці доленосні для країни часи ми єднаємося навколо Святої Чаші, стаючи однією незламною духовною родиною.

Після завершення служби свято продовжилося у теплій, щирій атмосфері. Для всіх прихожан було організовано спільну трапезу. Обід під монастирським небом став символом нашої єдності, адже в єднанні — наша сила.

Але справжнім світлом дня стали наші маленькі українці. Наші маленькі прихожани з великою любов’ю пригощали всіх солодощами. У цих дитячих усмішках — наше майбутнє, те вільне та мирне життя, за яке ми сьогодні боремося і молимося.

Дякуємо ігумену Феодосію за пастирське слово, а нашим парафіянам — за щиру молитву за Україну.

Боже, бережи наших захисників!