11 грудня

Прп. Даниїла Стовпника (489 – 490). Прп. Никона Сухого, Києво-
Печерського, в Ближніх печерах (ХІІ). Мч. Миракса Єгипетсько-
го (VІІ). Мчч. Акепсія та Аїфала. Прп. Луки Стовпника, ієром

Преподобний Даниїл Стовпник народився у селі Вифара (за іншими джерелами Марафа, Мифара чи Вітара), поблизу міста Самосати в Месопотамії. Батьки його Ілля та Марфа були християнами. Довго не могли мати дітей і в молитвах дали обітницю, якщо народиться дитина, присвятити її Господу. Молитва була почута, і Марфа народила сина, який до 5 років ріс без імені. Батьки хлопчика хотіли, щоб народжений з благовоління Божого також від Бога отримав би і ім’я.

Одного разу, вони привели сина в монастир, що знаходився поблизу і звернулися до ігумена. Ігумен звелів подати одну з Богослужбових книг і, навмання розгорнувши її, знайшов у ній слова пророка Даниїла. Так юнак отримав ім’я. Батьки просили, щоб хлопчик залишився в монастирі, але ігумен не прийняв його, так як той був ще дуже малий.

У 12 років, нікому не кажучи, хлопчик сам пішов з дому до монастиря.

Батьки зраділи, коли дізналися, де знаходиться син, і прийшли до монастиря. У недільний день ігумен здійснив постриг хлопця та заборонив батькам часто відвідувати сина. Братія обителі дивувалася подвигам ченця.

Одного разу ігумен у справах відправився в Антіохію, взявши з собою і Даниїла. По дорозі вони проходили повз місце, де на високому стовпі трудився преподобний Симеон Стовпник. Даниїло, побачивши стовпника, який в молитві відбував свій подвиг, незважаючи на всі позбавлення та негоду, запалав бажанням подвизатися таким же чином. Симеон Стовпник передрік юному ченцеві, що і він понесе такий самий подвиг. Преподобний Даниїл продовжив подвижницьке життя в затворі.

Коли в видінні йому було вказано місце нового подвигу, то з благословення святого Симеона, Даниїл віддалився в околиці Константинополя, під Фракію, оселившись на місці занедбаного язичницького капища, разом з двома учнями, вони побудували стовп, на якому преподобний Даниїл провів 33 роки, де йому довелося зазнати багато бісівських спокус.

Життєпис повідомляє, що Даниїл був удостоєний від Бога дару чудотворення і зцілення. Місце його відлюдництва стало притягувати паломників і стражденних, які зверталися до нього за допомогою. Ближче до кінця свого життя Данило був висвячений на пресвітера (хіротонію здійснив Константинопольський патріарх, а сам Даниїл навіть не зійшов зі стовпа). У IX столітті Іосиф Піснеписець і Феодор Студит написали на день святого Даниїла Стовпника деякі піснеспіви, які нині виконуються Церквою.

Досягнувши в своїх великих подвигах глибокої старості, преподобний Даниїл, заповідавши учням своїм смирення, слухняність, піст, убогість і якнайбільше любов, помер у 80 років, у 489 році, смертю праведника.

Помер преподобний Даниїл 11 грудня в 489 або 490 році, провівши на стовпі 33 роки