30 Листопада 2025 р.
21

Сьогодні, у день світлої пам’яті святого Апостола Андрія Первозванного, у нашому храмі відбулася урочиста Божественна Літургія,
яку очолив Архімандрит Феодосій. Величне богослужіння зібрало численну паству,
що прийшла вшанувати пам’ять першого з покликаних учнів Христових і укріпитися духовною настановою.
Під час сьогоднішньої Літургії отець Феодосій підносив до Бога молитви за Україну та спочилих воїнів, що полягли під час захисту Батьківщини.

​Особливою частиною богослужіння стало читання Євангелія від Іоанна (зачало 4, Глава 1, вірші 35–51).
Цей уривок оповідає про перше покликання Христом Своїх учнів: про те, як Іоанн Хреститель вказав на Ісуса як на Агнця Божого,
як Андрій із ще одним учнем пішли за Спасителем, і як Андрій привів до Нього свого брата Симона (Петра).

​У своєму пастирському слові Архімандрит Феодосій звернув особливу увагу на значення покликання у житті кожного християнина.
Він підкреслив, що історія Апостола Андрія — це приклад миттєвої, але глибокої віри та готовності залишити все, аби йти за Христом.
​”Сьогоднішнє Євангеліє, де Сам Господь звертається до перших учнів: ‘Ходіть і побачте!’ (Ін. 1:39), є прямим закликом до кожного з нас.
Це не просто історична розповідь, це заклик до особистої зустрічі з Христом.
Апостол Андрій, пізнавши Месію, одразу поспішив поділитися цією радістю зі своїм братом Петром,
засвідчуючи, що справжня віра не може бути егоїстичною, вона завжди прагне свідчити іншим,” — наголосив Архімандрит.

​Отець Феодосій також нагадав про особливе значення Апостола Андрія для України, адже за переданням,
саме він благословив київські гори та провістив поширення віри на нашій землі.

Віряни підносили молитви за мир, за зміцнення у вірі та за наслідування прикладу Первозванного, який першим відгукнувся на заклик Господа.
​Це святкування стало не лише днем вшанування великого Апостола,
але й нагодою для кожного вірянина ще раз перевірити власну готовність відповісти на заклик Христа у своєму житті: “Ходіть і побачте!”

Після святкової служби усі діти отримали солодкі подарунки від намісника монастиря.